Киносимфомания

Жовто-сині паркани, намальовані по ржавчині зверху… Я би ні хотів, щоб у мене в країні були такі паркани, на яких «Слава Україні» косо-криво написана, бо така і країна, як ті написи
Андрій Кузьменко

Найулюбленіші народні пісні, пісні на вірши Кобзаря, музика національних куренів – меншин, що виборюють разом з українцями Незалежність та Соборність гостинної родини, бойові пісні, музичні клейноди – духовний та державний гімни – все це у витонченому звучанні високопрофесійного симфонічного оркестру. Ця версія відомих з дитинства мелодій витримує порівняння з найкращими голлівудськими аналогами.
Під час концерту на великому екрані візуальна складова твору – рідкісні архівні кадри з героїчної і трагічної історії України та такі ж унікальні і захоплюючі епізоди новітньої української історії.
Як спекотного дня тіло потребує чистої води, так під час війни душа народна жадає рафінованої поеми, яка може дати можливість простому українцеві відчути гордість за свою багатовікову історію, культуру, за те що його предки не асимілювалися, переживши багатовікову колонізацію, терор і голодомор.
Про все це: про прийдешню перемогу, про полеглих героїв, про історію державності, яка налічує не одне тисячоліття, про вміння захистити із зброєю в руках Батьківщину і родину, про першоджерела, про прості і важливі цінності, які бережуть в кожній сім’ї і які самі потім бережуть ці сім’ї – монументальний багатожанровий твір Кіносимфонія Україніка.
Тоталітарна агресія втаврувала свої месиджі в культурний простір України на кожному кроці багатостраждальної землі.
Зірки, серпи, кувалди, сюжети про братерство народів і про просту людину на соціальному олімпі ріжуть око з огорож і фасадів сільської школи і столичного парламенту.
Все це створене засобами саме монументального мистецтва.
І відповідь повинна бути адекватною. Як мінімум, інстинкт самозбереження підштовхує.

Додати коментар